ІДЕЇ ПІД КЛЮЧ

Починаючи будівництво чи ремонт,  ми прагнемо ретельно вивчити всі існуючі матеріали та технології, оцінити їх переваги та недоліки, і зрештою – вибрати для себе найбільш підходящий варіант поєднання, який одночасно б задовільних наші бажання і відповідав нашим можливостям.

Це не так легко, як здається на перший погляд. Адже різноманіття оздоблювальних матеріалів, яке є на сучасному ринку деколи збиває з пантелику навіть досвідчених «асів», котрі, здавалось, пережили не один ремонт і не здивуються нічому. Тому в даному циклі статей ми спробуємо коротко розглянути найбільш цікаві з них.

Вже не одне покоління твердить аксіому: «Все нове – давно забуте старе» – тож і зараз, крізь століття, до нас повертаються технології, які використовувались майстрами-оздоблювальниками часів ренесансу, правда вони дещо змінені та вдосконалені відповідно до вимог часу та технологічного розвитку. Перш за все маються на увазі «декоративні штукатурки» та фресковий розпис.

У переважній більшості всі декоративні покриття мають за основу мармуровий пісок різної фракції, що дозволяє добиватись різноманітних ефектів при їх нанесенні. Дрібніша структура піску дозволяє добитись глянцевого блиску при шліфуванні поверхні, і навпаки грубше зерно допомагає добитись неоднорідної рельєфної структури, хоча остаточний ефект залежить від «руки майстра». Щоправда традиційні натуральні згущувачі та клейкі речовини замінено на більш доступні здобутки технологічного прогресу.

Чи знали художники ренесансу, що роботу на яку вони витрачали кілька років, з розвитком технологій, люди робитимуть протягом кількох днів. Фресковий розпис наносився на вологу, щойно поштукатурену стіну, що давало можливість надовго зберегти малюнок та тривалий час радувати людське око. На даний момент розроблено технології котрі допомагають нанести зображення на попередньо підготовлену поверхню, а вже потім монтуються на стіну, окрім того ми маємо можливість окрім традиційних класичних шедеврів, отримати фреску зі знимкою дорогих нам людей чи знайомих з дитинства краєвидів. Тим паче. що дане зображення органічно доповнює будь який інтер’єр незалежно від стилю та призначення.

Мистецтво прикраси житлового інтер’єру ліпними декоративними елементами було відомо ще в часів античності. Стелі і стіни кімнат Стародавнього Риму та Греції оздоблювалися позолоченими ліпними рельєфами із зображенням міфологічних персонажів. В більш пізні часи античні зразки надихали художників на вдосконалення ліпних рельєфів – рідкісний архітектурний стиль обходився без орнаментальних прикрас на фасадах і в інтер’єрах будівель.

Спочатку ліпні прикраси моделювали з пластичної маси, нанесеної на штукатурку. Пізніше з’явилася інша методика виготовлення ліпнини, яка використовується і до цього дня: з оригінального зразка (він може бути виготовлений з мармуру, дерева, каменю і ін.) знімається зліпок, а вже із зліпка відливають необхідну кількість повторних зразків, в точності відтворюючих оригінал. Для виготовлення копій використовуються різні матеріали, традиційно це гіпс, пап’є-маше, штукатурка, цемент і навіть іноді метал. Гіпс до цих пір залишився одним з матеріалів, що найбільш використовуються. Але прогрес не стояв на місці, і у наш час з’явилися нові, досконаліші матеріали для виготовлення ліпних декоративних елементів. Серед інших можна виділити скловолокно, склокомпозит і полістирол, але краще всього відповідає вимогам поліуретан: з часом він майже не тріскається, не обсипається і не деформується. Монтаж виробів з пінополіуретану відрізняється швидкістю, чистотою і легкістю. Існує також ліпнина з пінопласту, яка набагато дешевша гіпсових і поліуретанових аналогів, проте варто пам’ятати, що така ліпнина надзвичайно крихка і може деформуватися ще в процесі установки.

Окрім вищезгаданих матеріалів, поза модою та часом завжди залишались шпалери, найбільш вишуканий та багатий наряд для будь якого інтер’єру, чи то класично-помпезного, чи скромного мінімалістичного. З плином часу мінялись матеріали, технології, але найбільш вживаними та популярними залишились тканина, папір та сучасний вініл. Щодо методу наклеювання, то окрім традиційного, звичного нам ще з радянських часів, вертикального також доєднався горизонтальний, здовж стіни, від кута до кута без швів. При цих умовах використовуються полотна шириною 2,5-3 метри, що дозволяє майже повністю уникнути стиків (окрім кутів, в яких шви практично непомітні).

Поступово від стін переходимо до стелі, одного найбільш важливих та визначальних елементів приміщень. Ще з давніх часів, про вправність майстра можна було судити по тому, як зроблена саме стеля. На даному етапі розвитку будівельних технологій, в залежності від стилю та призначення приміщення використовуються гіпсокартонні  та касетні підвісні стелі, алюмінієві рейкові конструкції, вагонка та інші матеріали. Особливе місце в даному переліку займають винайдені більше 30-ти років тому спеціалістами фірми «BARISOL» – натяжні стелі із ПВХ плівки. В залежності від структури вибраної плівки ми отримуємо площину з глянцевим відблиском, перлинним переливом, м’яким оксамитовим чи звичайним матовим покриттям. Така стеля не боїться тріщин від осідання будинку, випадкового затоплення сусідами, доволі довговічна та гармонійно доповнює будь-який інтер’єр. Окрім того глянцеві полотна, доволі ефективно візуально збільшують простір кімнати. Окрема розмова про такий красивий та цікавий тандем, як поєднання натяжної стелі з оптико волоконними системами «Зоряне небо», що органічно вливаються в простір вітальні, спальні та особливо – дитячої кімнати.

В наступних матеріалах планується більш детальне висвітлення та аналіз властивостей цих та інших оздоблювальних матеріалів, представлених на ринку України та, зокрема, нашої області. Надіємось що даний цикл статей допоможе Вам в пошуку саме тих матеріалів, які прикрасять Вашу квартиру, будинок чи офіс.

З повагою, Володимир Ярема.

Координатор проекту «Ідеї під ключ».